Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (2)Автореферати дисертацій (1)Реферативна база даних (13)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Філяк Є$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 6
Представлено документи з 1 до 6
1.

Фінюк Н. C. 
Оцінка цитотоксичної та мутагенної дії нових поверхнево-активних гребенеподібних поліамфолітів, що використовуються для доставки нуклеїнових кислот у клітини-мішені [Електронний ресурс] / Н. C. Фінюк, Є. З. Філяк, Н. М. Бойко, Н. Є. Мітіна, О. С. Заіченко, Р. С. Стойка // Біологічні студії. - 2013. - т. 7, № 2. - С. 15-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2013_7_2_3
Створення нових наноматеріалів і бурхливий розвиток нанотехнологій зумовлюють не лише значні досягнення у сфері медицини, у різних галузях промисловості й точних технологій, але й небажані наслідки для здоров'я людини і навколишнього середовища. Досліджено токсичність за умов in vitro і мутагенну активність новосинтезованих поліамфолітних носіїв типу БГ-2, які плануються для використання як носії нуклеїнових кислот у клітини-мішені. Встановлено, що поліамфолітні носії з ряду БГ-2 у концентрації менше 0,01 % не чинять цитотоксичного впливу на клітини ссавців. Не виявлено їх здатності індукувати генні мутації у тесті Еймса. За відсутності метаболічної активації в клітинах-мішенях досліджувані носії не мали генотоксичного впливу. Додавання мікросомальної фракції печінки щура не супроводжувалося мутагенним ефектом носіїв щодо штамів ТА98 і ТА100 Salmonella typhimurium. Це свідчить про безпечність використання новосинтезованих поліамфолітних носіїв із ряду БГ-2 як засобів для доставки нуклеїнових кислот у клітини-мішені.
Попередній перегляд:   Завантажити - 4.242 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Фінюк Н. С. 
Утворення поліплексів новими поверхнево-активними гребенеподібними оліамфолітами і плазмідною ДНК [Електронний ресурс] / Н. С. Фінюк, Т. Я. Вітак, Н. Є. Мітіна, Є. З. Філяк, О. С. Заіченко, Р. С. Стойка // Biotechnology. - 2012. - Vol. 5, № 6. - С. 66-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2012_5_6_8
Досліджено утворення інтерполіелектролітних комплексів (поліплексів) плазмідної ДНК з новими поверхнево-активними гребенеподібними поліамфолітними носіями із застосуванням методу визначення затримки ДНК під час електрофорезу в гелі агарози. Встановлено оптимальні умови для утворення таких поліплексів: концентрація поліамфолітних носіїв 0,1 - 0,003 %, pH 7,4, 20 хв, 24 <$E symbol Р>C. Показано, що поліамфоліт із кватернізованими аміновмісними бічними ланцюгами утворює найбільш стабільні поліплекси з плазмідною ДНК. Асоціація та вивільнення ДНК із комплексу з поліамфолітними носіями не спричинює її структурних змін, натомість ці носії захищають ДНК від розщеплення нуклеазами. Нові поверхнево-активні гребенеподібні поліамфоліти є перспективними носіями для доставлення ДНК у реципієнтні клітини.
Попередній перегляд:   Завантажити - 495.445 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Фальфушинська Г. І. 
Оцінка біологічної дії кобальтвмісного нанокомпозиту із використанням біохімічних маркерів двостулкового молюска Anodonta cygnea [Електронний ресурс] / Г. І. Фальфушинська, Л. Л. Гнатишина, О. Б. Столяр, Н. Є. Мітіна, О. С. Заіченко, Є. З. Філяк, Р. С. Стойка // Український біохімічний журнал. - 2011. - Т. 83, № 5. - С. 40-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2011_83_5_8
Активне впровадження наноматеріалів вимагає розвитку методів, що дозволяють визначити їх потенційну екотоксичність. Мета дослідження - виявлення специфічних ознак впливу кобальтвмісного нанокомпозита (Со-НК) на молекулярні стрес-респонсивні системи у травній залозі двостулкового молюска Anodonta cygnea. Со-НК одержували у разі змішування спиртових розчинів кополімеру N-вінілпіролідону, 5-(трет-бутилперокси)-5-метил-1-гексен-3-іну, диметиламіноетилметакрилату та хлориду кобальту. Після інкубації молюсків протягом 14 діб за присутності Со-НК, СоСl2 або полімерного носія встановлено, що Со-НК, на відміну від інших чинників, не спричинює оксидативного стресу, який визначався за супероксиддисмутазною активністю, вмістом металотіонеїнів (МТ), редокс-індексом глутатіону та рівнем утворення оксидних радикалів. Показано, що специфічними ознаками впливу Со-НК є збільшення вмісту МТ, СоСl2 - збільшення лактатдегідрогеназної активності і рівня оксидних радикалів, тоді як полімерний носій підвищує глутатіонтрансферазну активність.
Попередній перегляд:   Завантажити - 675.643 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Філяк Є. З. 
Протеоміка активації Т-лімфоцитів мишей, позбавлених гена pttg [Електронний ресурс] / Є. З. Філяк, О. С. Філяк, С. І. Сушельницький, Р. С. Стойка // Доповiдi Національної академії наук України. - 2007. - № 5. - С. 172-179. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2007_5_31
Попередній перегляд:   Завантажити - 553.035 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Канюка О. П. 
Кількісні зміни основних компонентів еритроцитарної мембрани, що визначають архітектоніку клітин за нокауту гену pttg [Електронний ресурс] / О. П. Канюка, Є. З. Філяк, О. Р. Кулачковський, Ю. Л. Осип, Н. О. Сибірна // Ukrainian Biochemical Journal. - 2014. - Vol. 86, № 2. - С. 41-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2014_86_2_7
Нокаут гена pttg впливає на функціональний стан еритрону в мишей, що може бути пов'язано зі структурними змінами в будові еритроцитарних мембран. За нокауту гена pttg спостерігається значна модифікація жирнокислотного складу ліпідів мембран еритроцитів мишей за рахунок зменшення вмісту пальмітинової кислоти та збільшення суми поліненасичених жирних кислот на 18 %. На підставі результатів аналізу поверхневої архітектоніки еритроцитів мишей за умов нокауту гена pttg встановлено, що на фоні зменшення чисельності популяції функціонально повноцінних двовогнутих дисків спостерігається збільшення кількості трансформованих клітин, що знаходяться на різних стадіях дегенерації. Проведені дослідження показали, що в мишей з нокаутом гена pttg у порівнянні з контрольною групою тварин знижується вміст протеїну цитоскелета - <$Ebeta>-спектрину на 17,03 %. У цьому разі відбувається зменшення вмісту мембранного протеїну смуги 3 на 33,04 % з одночасним збільшенням вмісту аніонтранспортного протеїну смуги 4.5 на 35,2 %, а смуги 4.2 - на 32,1 %. За допомогою лектинблотаналізу виявлено зміни у структурі вуглеводних детермінант мембранних глікопротеїнів еритроцитів у разі спрямованої інактивації гена pttg, що супроводжується зміною типу зв'язку, яким приєднується термінальний залишок у вуглеводній детермінанті глікопротеїнів. Таким чином, за нокауту гена pttg спостерігається значний перерозподіл вмісту протеїнів та жирних кислот у мембранах еритроцитів, що виявляється в збільшенні кількості деформованих форм еритроцитів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.635 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Воробець З. Д. 
Протиімунні пристосування паразитів [Електронний ресурс] / З. Д. Воробець, Є. З. Філяк, В. Г. Радченко // Український медичний часопис. - 2010. - № 1. - С. 102-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2010_1_24
Розглянуто протиімунні пристосування паразитів людини. Проаналізовано та систематизовано пристосування паразитів. Не менше 98 % жителів Землі принаймні один раз на рік стають жертвами атаки якогось паразита, а близько 30 % населення планети уражені кишковими гельмінтозами. Більшість паразитів здатні виділяти токсичні продукти обміну, які виявляють антигенні властивості. Паразити людини - це досить штучно сформована група організмів, різноманітна за місцем паразитування, патогенною дією, будовою та розмірами. Паразитами людини є представники різних таксономічних груп тварин: від мікроскопічних малярійних плазмодіїв, що паразитують всередині клітини, до стьожкових черв'яків довжиною до 15 м, які паразитують в кишках ссавців, або до високоорганізованих членистоногих (комарі, москіти, кліщі тощо) з розвиненою нервовою системою та еволюційно розвиненими поведінковими особливостями, що підвищують їх шанси на виживання. У зв'язку з такою різноманітністю паразитів захист організму від інвазії ними має бути теж досить різноманітним. Основну роль у протипаразитарному захисті організму відіграє імунна система, що розвинула у процесі еволюції ефективні механізми захисту. У свою чергу, важко назвати паразита людини, який би не мав принаймні одного пристосування для уникнення дії імунної системи хазяїна.
Попередній перегляд:   Завантажити - 314.377 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського